Лікування алкоголізму Рівне відгуки

Нажмите, чтобы оценить этот пост!
[Total: 0 Average: 0]

Як я сильно пив, а потім пройшов вдале лікування алкоголізму в Рівному: відгук алкоголіка з Луцьку

Привіт, шановна редакціє!))) Пише до вас людина на ім’я Женя, колишній алкоголік))) Я тільки 3 роки повністю тверезий. І сподіваюся, що ніколи більше не повернусь до споживання алкоголю. Алкоголізм забрав у мене найкращі роки життя, які я прожив, якщо говорити дуже грубо, під парканом. Але мені дуже пощастило, що в кінці-кінців я потрапив до медичного центру «Матері проти залежностей» у Рівному, де я пройшов тривале та комплексне лікування мого алкоголізму. Сам я проживаю в Луцьку.
Моя історія – це доказ того, що навіть у найтемніші моменти є надія на зміну і визволення. Навіть виявивши, що алкоголь повністю взяв владу над моїм життям, я все одно не розумів, що щось потрібно змінювати. І що саме. Мій шлях до тверезості був важким, але я не міг би зробити це без підтримки та професійного допомоги, яку отримав у вищезгаданому медичному центрі.
Я хочу сказати всім тим, хто знаходиться у схожій ситуації, не втрачайте надію. А ще не втрачайте час! Залежність від алкоголю може бути подолана і ви можете знайти нове, здорове життя. Варто не переставати шукати підтримку від фахівців, які допоможуть вам у вашому шляху до одужання. Мені прийшлося шукати лікування алкоголізму в Рівному, хоча я з Луцька. Нехай моя історія послужить іншим поштовхом до зміни. Життя без алкоголю може бути багатшим, здоровішим та щасливішим. Пам’ятайте, завжди є надія на відновлення!
Хочу сказати, що лікування від алкоголізму в медичному центрі » Матері проти залежностей » виявилося надзвичайно ефективним. Там я зустрів відданих та досвідчених медичних працівників, які не лише надали мені медичну допомогу, але й підтримку на всіх етапах мого одужання. Вони допомогли мені зрозуміти причини мого алкоголізму, навчитися керувати стресом та негативними емоціями, а також збудувати здоровий спосіб життя. Але про це пізніше. Зараз хочу розповісти як я докотився до такого життя))
Ось я вирішився сісти і написати про свій алкоголізм та шлях до одужання, але виявляється, це не таке просте завдання)))) Спробую розпочати з дитинства. Моє дитинство було схоже на багатьох: пройшло у 90-ті роки, родина жила скромно, хоча не можна сказати, що ми були в бідності. Батько та мати працювали, хоча тоді була страшне безробіття. Моя бабуся їздила на роботу в Польщу, дідусь працював в полі на селі. Тобто родичі якось перебивалися. І поки всі наші дорослі якось крутилися, щоб прокормити себе і своїх дітей, ми діти починали пробувати алкоголь на місцевих лавках, у гаражах, під’їздах і таке інше… Це з часом призвело до лікування алкоголізму багатьох з нас, а деяких до могили. Так сталося і зі мною.
Моя історія свідчить про те, наскільки важливо звертати увагу на вплив оточуючого середовища своїх дітей і починати пояснювати їм на рахунок шкоди та небезпеки алкоголю. Важливо пам’ятати, що спроби, які здавалися невинними експериментами, можуть швидко перетворитися на серйозну проблему зі здоров’ям і життям.
Але давайте повернемось до мого дитинства. Ще задовго до того дня, коли я буду бродити п’яним по Рівному і шукати той заклад, де в Рівному лікують від алкоголізму. У багатьох першим алкоголем було пиво, а у мене портвейн 777. Звичайно дуже швидко з’явилися і пиво, і горілка. Ми майже одразу почали напиватись. Вся суть в споживанні алкоголю полягала в тому, щоб ретельно напитися. З часом ми стали втрачати контроль над споживанням алкоголю. Забава перетворилася на небезпечну залежність. Кожен наступний келих ставав шляхом до забуття Ми не помічали, як алкоголь повільно, але впевнено, перетворював наше життя на хаос. Алкоголізм позбавив нас багатьох цінних моментів і можливостей. Втрачені дружби, розбите здоров’я, зіпсовані стосунки з родиною – все це стало наслідком нашої безрозсудної залежності, як почалась по суті в дитинстві, і яку ми несли останні 20 років. Деякі з тих хлопців та дівчат зараз на тому світі, а деякі до сих пір п’ють. Мені дійсно дуже повезло, що я потрапив на лікування від алкоголізму в м. Рівне в “Матері проти залежностей”. Однак, я щасливий, що зміг вийти з цього порочного кола. Лікування і підтримка допомогли мені знайти новий шлях. Зараз я бачу, наскільки цінне є тверезе життя. Я повернувся до своїх мрій, до позитивних взаємин з родиною та близькими людьми.
Десь у 19 років я влаштувався на роботу. На будівництво. Хоча тим часом я вступив до університету. Тобто сказати, що я опустився, не можна. Я був таким, як усі мого покоління. Я продовжував регулярно пити і вважав це частиною свого унікального способу життя. Особливо часто я став це робити на будівництві з мужиками і такими молодими хлопцями як я. Робота на будівництві серед співробітників, які також вживали алкоголь, підтримувала мою звичку пити. Це стало свого роду соціальною нормою, способом адаптуватися до колективу. Походи до ближнього магазину за пивом та спільні застілля з алкоголем після робочого дня стали звичайною практикою. Ми це не вважали за щось погане. Ми так часто повторювали: зате наркотики не вживаємо! Як я зараз розумію, це дуже спірне твердження, адже алкоголь – це той самий наркотик, тільки в рідкому вигляді.
Проте, з часом я став помічати, що алкоголь впливає на моє фізичне та психічне здоров’я. Мій настрій коливався, починалося погіршення пам’яті, а здоров’я стало зазнавати ударів. Втрачені раніше мрії і надії стали затемненими алкогольними маревами. Але єдине, що важливо, це те, що я ніколи не втрачав віру в себе і не забував про людей, які мене дійсно підтримували. Завдяки розумінню і любові моєї родини, я відчував, що можу змінити своє життя.
Кілька років тому я прийняв рішучий крок – звернувся до медичного центру “Матері проти залежностей”, спеціалізованого на лікуванні алкогольної залежності. Цей вибір виявився ключовим для мого одужання. Підтримка професіоналів та спілкування з іншими людьми, які переживають подібні проблеми, допомогли мені знайти нову силу і впоратися зі звичкою пити.
У 24 роки я одружився. На дуже красивій та милій дівчині, яка була мене молодшою на 3 роки. У нас складалися цілком добрі стосунки і я розуміючи, що вона не цінує мою звичку випивати, намагався робити це рідше і пити не дуже багато. Моя дружина була моїм основним джерелом підтримки і мотивації. Вона бачила потенціал у мені, який був пригнічений алкоголем, і прагнула побачити мене щасливим та здоровим. Її любов і підтримка були моїм головними інструментами у боротьбі зі звичкою пити. Поступово я змінював свій підхід до життя. Я розумів, що не можу вирішити всі проблеми за допомогою алкоголю, і що щастя і задоволення не приходять з келиха. Замість цього я почав шукати альтернативні способи розваг і відпочинку, що допомагали мені заспокоїтися та релаксувати. Окрім того, я виявив нову захоплюючу сторону свого життя – фізичну активність. Спорт став не тільки засобом позбутися зайвої ваги але й здоровою заміною для небезпечної залежності. Регулярні тренування допомагали мені підтримувати фізичну та емоційну рівновагу, а також відчувати себе сильним та енергійним.
Але тривала ця ідилія близько року, а потім у мене почалися проблеми з роботою і водночас вирішили батьки розлучитись, померла бабуся – якось усе одразу навалилося на мене. І я знову почав пити. Дійшло до того, що я міг випити вранці перед роботою, прямо за сніданком. Потім в обід на роботі. Увечері приходив і теж пив. Моє повернення до алкоголю було наслідком стресу та емоційного розладу, з яким я не міг впоратися. Замість того, щоб звернутися до здорових способів впорядкування своєї життєвої ситуації чи хоча б пошукати якесь державне безкоштовне лікування алкоголізму, я обрав шлях самознищення через алкоголь.
Протягом декількох місяців моє вживання алкоголю стало безладним та неконтрольованим. Він поглинув мене повністю, ставши моїм єдиним засобом втечі від проблем. Пропускав робочі дні, відкидаючи свої обов’язки, і втрачав зв’язок з реальністю. Моя сім’я почала розпадатись, мої взаємини з близькими людьми страждали, а я сам занурювався все глибше в темряву залежності.
Потім дружина поставила умову: або я проходжу кодування від алкоголізму, або ми розлучаємося. Я погодився закодуватись. Мені була підшита в сідницю ампула, яка повинна була мені доставляти пекельні муки (такі побічні ефекти від кодування від алкоголізму), якщо я вип’ю алкоголь. І знаєте, що я зробив? Я пішов до знайомого хірурга-алкоголіка додому, який мені її видалив, і ми з ним успішно напилися на цю честь. Далі в мене почалися натуральні багатоденні запої, а дружина пішла від мене і через місяць вона подала на розлучення.
Моя непокора і незгода з умовою дружини та небажання покінчити з алкогольною залежністю спричинили глибоке розчарування та розпад мого шлюбу. Я був полонений химерним світом алкоголю. Розлучення було болючим переживанням, яке поглинуло мене ще більше в глибини мого власного поганого стану. Втративши дружину та розбивши свою родину, я почував себе занедбаним і самотнім. Але навіть в цих моментах скрутностей, я знаходив підтримку у людей, які дійсно хотіли мені допомогти.
Одним з таких людей був мій старий друг Андрій, який сам колись переживав боротьбу з алкогольною залежністю, і сам він був одним з тих, з ким я колись давно пробував портвейн. Він розумів мої страждання і був готовим підтримати мене. Він порадив мені звернутися до спеціалістів і взяв на себе обов’язок супроводжувати мене на цьому шляху.
Він сказав, що знає одне місце, де справді лікують. Але їхати треба до Рівного. Ми їхали звичайним автобусом. І він постійно стежив, щоб я не відійшов і не випив щось спиртне. А в мене було важке похмілля і мені дуже хотілося випити. На кожній зупинці коли виходив покурити, то дивився куди б відбігти, взяти пляшку пива і випити її залпом, але зробити мені цього не вдавалося через Андрія. Але коли ми приїхали до Рівного, я сказав, що дуже хочу їсти і ми зайшли до найближчої їдальні, поки Андрій робив замовлення, я просто дістав із холодильника пляшку горілки та випив половину залпом. Далі були у Андрія пригоди, як мене доставити в клініку. У результаті я втік від нього, вимкнув телефон і напився до повного нуля, а потім втратив телефон… Тобто знайти Андрія я не міг, а адреси клініки я не знав. А назву я просто забув. Коли надвечір я став усвідомлювати своє становище, відчув каяття, сором, то став чіплятися до людей на вулицях і просто питати: Де в Рівному лікують від алкоголізму? Усі з мене тільки сміялися. А потім я згадав назву: «Матері проти залежностей»! Тоді одна людина мене відвела за адресою вулиця Антоніни Горохович 19. Прямо туди. Там сидів сумний Андрій. Він не знав, що робити. І дуже зрадів побачивши мене. Ось так почалося моє лікування алкоголізму у Рівному.
Наступного дня я знайшов себе в наркологічній клініці, куди сам і прийшов, якщо розібратися. І це було рішення, яке повністю змінило моє життя. Від самого початку я відчув, що опинився в безпечному місці, де мене розуміли і де були готові допомогти. Мій лікувальний процес був дуже індивідуалізованим. Спеціалісти медичного центру “Матері проти залежностей” провели детальний аналіз моєї ситуації, враховуючи фізичні, психологічні та соціальні аспекти моєї залежності. Вони розробили для мене персоналізований план лікування від алкоголізму, який включав різноманітні терапевтичні підходи. У клініці мене підтримували та проводили регулярні індивідуальні сесії з психотерапевтом. Це дало мені можливість зануритися у глибину своїх емоцій і розбиратися з тими причинами, які лежали в основі моєї залежності. Я навчився впоратися зі стресом, розробив нові механізми саморегуляції і змінив свої шкідливі патерни. Крім індивідуальних сесій, я брав участь у групових заняттях, де ми обмінювалися досвідом з іншими пацієнтами, що переживають схожі труднощі. Це було важливим елементом мого лікування, оскільки я розумів, що не самотній у своїй боротьбі і що можна подолати залежність.
Ще хочу сказати про медичний персонал клініки. Я б хотів сказати, що вони надавали медичну підтримку на високому рівні. Вони моніторили мої фізичні показники, проводили необхідні обстеження та регулярно зустрічалися зі мною, щоб оцінити мій прогрес. Усі члени медичного персоналу виявили глибоке розуміння та співчуття. Вони були готові вислухати мої турботи та відповідати на всі питання, які виникали у мене під час лікування алкоголізму. Це створювало відчуття впевненості і заохочувало мене продовжувати прагнути до одужання. Крім того, в клініці були доступні різні програми підтримки після виходу з лікування. Я отримав поради щодо подальшого утримання від спиртних напоїв, психологічну підтримку та рекомендації щодо зміцнення своєї нової, здорової поведінки.
Завдяки рішенню звернутися до МЦ “Матері проти залежностей”, я отримав не тільки професійне лікування, а й новий початок у своєму житті. Не можу сказати, що цей шлях був легким. Я декілька разів був близький до рецидиву, були моменти, коли відчував втому та відчай. Але завдяки професіоналам, підтримці близьких і власній внутрішній силі я продовжував боротися. Кожен день тверезості ставав перемогою, яку я святкував. З кожним днем я відчував, як моє фізичне й психологічне здоров’я поступово повертаються до норми.
Сьогодні я тверезий і щасливий. Я повернувся додому, до своїх улюблених занять та мрій. Я налагодив спілкування з колишньою дружиною. Зараз я більше нічого не ціную так, як свободу від алкогольної залежності. Це нове життя, яке я побудував на основі самоосвіти, підтримки спеціалістів “Матері проти залежностей” і любові рідних.
Я хочу сказати всім, хто читає ці рядки і перебуває в подібній ситуації, не здавайтеся. Нехай моя історія стане для вас натхненням, що неможливе стає можливим, коли ви знаходите силу та підтримку, коли ви вірите у себе і свою здатність до змін. Життя поза тінню алкоголю є дороговказом до радості, здоров’я і внутрішньої гармонії. Бажаю всім одужання та тверезості!
P.S. Окремий низький уклін Андрію, моїм батькам. Ви мене врятували!
P.P.S. Якщо вам потрібна допомога подзвоніть за цими номерами: (097) 000-46-71 чи (099) 000-46-71. А ось їхній сайт: https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *